Президенту Украины 

                                                                          В.Ф. Януковичу

                                                             Святовец Анатолий Николаевич

                                                               Председатель ОК «Надія»

У меня от имени сотен граждан есть вопрос: Почему в Украине позволили Фонду государственного имущества Украины, НАК «Нафтогаз Украина» и ПАО «Запорожгаз» воровать частную собственность населения?

Бедное государство Украина, бедный Фонд государственного имущества Украины, бедная НАК «НафтогазУкраина» и бедное ОАО «Запорожгаз» отказалось газифицировать село Благовещенку Камянско-Днепровскогорайона Запорожской области по причине хронического отсутствия у них необходимых для газификации денег.
560 жителей села создали в 2004 году обслуживающий кооператив «Надія». Кооператив «Надія» за счет паевых вносов членов кооператива в размере 3690000 грн. оплатил проект, закупил необходимые материалы, нанял подрядные организации и до 2007 года построил и ввел в эксплуатацию 36,8 км газораспределительных сетей в селе Благовещенка Каменско-Днепровского района Запорожской области.
После длительного периода судебных и гражданских противостояний, ПАО «Запорожгаз» заявило, что оно не забирало у кооператива права на имущества, а вышеназванные трубопроводы взяло как балансодержатель и лицензиат только на баланс для обслуживания и содержания согласно требований действующего законодательства Украины.
Однако ПАО «Запорожгаз» и раньше отказывалось и теперь отказывается вступать с кооперативом в любые договорные отношения. ПАО «Запорожгаз» на свое усмотрение распоряжается газопроводами кооператива — не обслуживает газопроводы, вносит изменения в газопроводы, получив наличные деньги руководители К-Днепровской филии ПАО «Запорожгаз» подключают к газопроводам не членов кооператива, которые не принимали участия в финансировании строительства.
Казалось бы имущественные права кооператива в десятках судебных заседаний восторжествовали, но Вноябре 2011 года с позволения премьер-министра Азарова Фонд Державного майна Украины та НАК «Нафтогаз України» частную собственность кооператива — 36,8 км газораспределительных сетей в селеБлаговещенка Камянско-Днепровского района Запорожской области стоимостью 3690000 грн. внесли в государственный реестр как «окреме державне майно».

А Каменско-Днепровський суд в лице судьи Петрова В.В. больше чем полгода з аферистом Бердеу О.М. день у день судят ОК «Надія» с целью уничтожения его как юридического лица и самостоятельного распоряжения частной собственностью членов кооператива — газораспределительными сетями длиной 36,8 км и стоимостью 3 690 000 грн.. При этом судья Петров В.В. грубо и преднамеренно нарушает требования и нормы ЦПК ЦК, ГК Украины, Конституцию Украины, Решение Конституционного Суду Украины, Разъяснения Высшего апелляционного суду Украины, нарушает права человека и международные договора, ратифицированные Верховной Радой Украины.

И никто не может судью остановить в этом беззаконии Именем Украины.

И СБУ, и администрация района и области, и прокуратура и МВД знают прекрасно эту ситуацию о воровстве у кооператива газопроводов и судебных издевательствах над кооперативом, но никто не вмешивается и стыдливо кивает головой на Киев, давая понять, что это все происходит по воле президента Януковича.

Все незаконные решения Каменско-Днепровского районного суда отменены Запорожским апелляционным судом, но Каменско-Днепровский суд в лице почему-то только судьи Петрова еще с большим остервенением продолжает принимать от афериста Бердеу любые бредовые заявления и устраивать день у день по несколько судебных заседаний. При этом пояснения и доводы кооператива грубо игнорируются и все иски афериста Бердеу удовлетворяются.

Прошу Вас остановить этот судебный беспредел и помочь ОК «Надія» в нормальном суде доказать свои конституционные и имущественные права.

  Председатель ОК «Надія»                      Святовец Анатолий Николаевич

УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
до українського народу, на Україні
й по за Україною сущого
Народ Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!
Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі.
Найкращі сини твої, виборні люди від сіл, від фабрик, від солдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права та вольності.
Твої, народе, виборні люди заявили свою волю так:
Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні українські збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори.
Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім парламенті.
Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба і які закони для нас лучші.
Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність народів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим нашим Українським зборам (Соймові).
Так сказали виборні люди з усієї землі української.
Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.
І ми, Українська Центральна рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи.
Ми гадали, що центральне російське правительство простягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна рада, зможемо дати лад нашій землі.
Але Тимчасове російське правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену руку українського народу.
Ми вислали до Петрограду своїх делегатів (послів), щоб вони представили російському Тимчасовому правительству наші домагання.
А найголовніші домагання ті були такі:
Щоб російське правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.
Щоб центральне російське правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.
Щоб місцева власть на Вкраїні була об’єднана одним представником від центрального російського правительства, себто вибраним нами комісаром на Вкраїні.
Щоб певна частина грошей, які збираються в центральну казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потреби його.
Всі ці домагання наші центральне російське правительство одкинуло.
Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на автономію, на право самому порядкувати своїм життям. Воно ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного зібрання.
Центральне російське правительство не схотіло мати при собі нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад.
Так само не схотіло признати комісара на всю Україну, щоб ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.
І гроші, що збираються з нашої землі, одмовились повернути на потреби нашої школи, освіти й організації.
І тепер, народе український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове російське правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Се наш обов’язок перед нашим краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землі.
І через те ми, Українська Центральна рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи города однині знає, що настав час великої роботи.
Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною радою.
Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку, дужу організацію та освідомлення народу і тоді перевибрати адміністрацію.
В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з іншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступить до підготовки нового правильного життя.
Центральна рада покладає надію, що народи неукраїнські, що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім краю і в сей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з нами стануть до праці коло організації автономії України.
І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів землі української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне зібрання має затвердити своїм законом.
Народе український. Перед твоїм вибраним органом – Українською Центральною радою стоїть велика і висока стіна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.
Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народної праці. А для успіху той праці насамперед потрібні великі кошти (гроші). До сього часу український народ всі кошти свої оддавав у Всеросійську центральну казну, а сам не мав, та немає й тепер від неї того, що повинен би мати за се.
І через те ми, Українська Центральна рада, приписуємо всім організованим громадянам сіл і городів, всім українським громадським управам і установам з 1 числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної ради.
Народе український! В твоїх руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й роспаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним.
Ухвалено у Києві. Року 1917, місяця червня (іюня), числа 10.
(ЦДАВО України. Ф. 1115. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 9 зв. Засвідчена копія).

http://hohol111.blogspot.com/2012/03/blog-post.html
Після розвалу СРСР в незалежній державі Україна при газифікації населених пунктів України та будівництві селищних газорозподільних мереж та підходящих газопроводів до населенні пунктів в держави Україна хронічно не вистачало грошей.
В селах, в районах, в п.г.т. и районних центрах при СРСР, до незалежності України, були раніше побудовані газорозподільні мережі. Газорозподільні мережі будувалися за комунальні, державні кошти та кошти підприємств. Після розвалу СРСР в незалежній державі Україна в населених пунктах України з’явилися газорозподільні мережі комунальної, державної власності, власності підприємств — юридичних осіб та газопроводи приватної власності фізичних та юридичних осіб.
21 вересня 1998 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та затвердив цією постановою «Положення про передачу об’єктів права державної власності». Але чомусь Кабінет Міністрів України забув видати Постанову «Про передачу об’єктів приватної власності та державної компенсації приватної власності» та не затвердив цією постановою «Положення про передачу об’єктів права приватної власності».
23 лютого 2011 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 145 «Деякі питання безоплатної передачі основних засобів» і підписав цю постанову прем’єр-міністр України М.Я. Азаров, забувши знову видати Постанову «Деякі питання безоплатної передачі основних приватних засобів».
Після розвалу СРСР в незалежній державі Україна з метою показної газифікації населенні сіл, райцентрів та п.г.т. був придуманий такий ось український лохотрон викачки з населення коштів і привласнення акціонерними товариствами Облгазами приватного майна населення –
— У держави України ніколи немає і ніколи не буде коштів на будівництво газових мереж середнього и низького тиску в населених пунктах.
— У Облгазів і у НАК «Нафтогаз України» також ніколи немає і ніколи не буде коштів на будівництво газових мереж середнього и низького тиску в населених пунктах.
— Сільське населення, яке бажає отримувати газ, повинно об’єднатися в громадські об’єднання, або у ТОВ, або у кооперативи.
— Ці вуличні, квартальні або селищні громадські об’єднання, ТОВ та кооперативи повинні були реєструватися в селищних (це саме кращий варіант) або, як виняток, в районних виконавчих комітетах.
— Ці вуличні, квартальні або селищні громадські об’єднання, ТОВ та кооперативи повинні були відкривати банківські рахунки.
— Голови та бухгалтери цих громадських об’єднань, ТОВ та кооперативів чомусь повинні були працювали тільки на громадських засадах без підписання ними майнових договорів з громадськими об’єднаннями, ТОВ або кооперативом.
— Населення повинно було здати свої кровні кошти на банківський рахунок або віддати готівкові голові або бухгалтеру в розмірі, визначеному рішенням голови або рішенням правління громадського об’єднання, ТОВ або кооперативу.
— На здані людьми кошти громадські об’єднання, ТОВ, кооперативи повинні були замовити і оплатити в проектних інститутах чомусь не генеральні, а робочі проекти.
— Для розробки цих робочих проектів газифікації населених пунктів громадські об’єднання, ТОВ, кооперативи повинні були отримати технічні вимоги від Облгазів.
— Облгази видавали відповідні технічні вимоги, в яких крім суто технічних вимог незаконно вписували майнові вимоги — громадські об’єднання, ТОВ, кооперативи, після закінчення будівництва за свої кошти газорозподільних мереж, повинні були «безоплатно» передати побудовані мережі на баланс Облгазу – монополісту в експлуатації та обслуговуванні газорозподільних мереж.
— Після отримання від проектних організацій робочих проектів громадські об’єднання, ТОВ, кооперативи повинні були заключити договори на виконання монтажних робіт з спеціалізованими підприємствами та договори на придбання необхідних матеріалів з торговельними організаціями. При цьому Облгази вказували громадським об’єднанням, ТОВ, кооперативам з ким потрібно заключати договори, а з ким категорично непотрібно заключати договори. Як наслідок – фактична вартість договорів на будівництво значно перебільшувала кошторисну проектну вартість будівництва. Та й матеріали купувалися неякісні та завищеним цінам, що також перебільшували кошторисну проектну вартість матеріалів. Вся ця різниця між кошторисними цінами та реальними оплатами тягарем лягала на гаманці людей, за кошти яких виконувалося будівництво.
— При створенні громадських об’єднань, ТОВ, кооперативів чомусь ніхто не вимагав від людей написання заяв про вступ до об’єднань, ТОВ, кооперативів. Ніхто не приймав людей в об’єднання, ТОВ, кооперативи, не оформляв протоколи зборів об’єднань, ТОВ, кооперативів про приймання людей в члени об’єднань, ТОВ, кооперативів і не видавав людям посвідчень членів об’єднань, ТОВ, кооперативів.
— Після закінчення будівництва ввід газорозподільних мереж виконувався з грубим порушенням вимог Правил безпеки систем газопостачання України та вимог СНиП 2.04.08-87 «ГАЗОСНАБЖЕНИЕ» без створення приймальних комісій та оформлення Актов приемки законченного строительством объекта системы газоснабжения ПРИЛОЖЕНИЕ 9 к СНиП 2.04.08-87 «ГАЗОСНАБЖЕНИЕ».
— Після закінчення будівництва жодне об’єднання, ТОВ, кооператив не оформляло бухгалтерські акти форми ОЗ-1А – ввід в експлуатацію збудованих основних засобів та признання цих збудованих газорозподільних мереж активами об’єднання, ТОВ, кооперативу.
— Всі голови об’єднань, ТОВ, кооперативів повинні оформити і оформляли протоколи рад об’єднань, ТОВ, кооперативів про безоплатну передаче побудованих газопроводів в Облгази.
— Всі голови сільських рад повинні були оформити і оформляли рішення сільських рад про безоплатну передаче побудованих за кошти людей газопроводів в Облгази.
— Всі голови об’єднань, ТОВ, кооперативів та голови сільських рад таємно разом з робітниками філій облгазів оформляли акти приймання-передачі ОЗ-1 як акти вводу в експлуатацію газопроводів. голови об’єднань, ТОВ, кооперативів та голови сільських рад підписували ці акти, підтверджували свої підписи печатками. Ці акти приймання-передачі затверджували в більшості начальники філій Облгазів. Але згідно діючого законодавства України – ст.. 80 ЦК України – філія не є юридичною особою. Тому всі ці акти приймання-передачі газопроводів від об’єднань, ТОВ, кооперативів та сільських рад на баланс філій Облгазів – не законний і фальшивий.
— Після протизаконної «передачі на баланс» філіям Облгазів приватного майна об’єднань, ТОВ, кооперативів, всі ці об’єднання, ТОВ, кооперативи звертали свою діяльність (тихо вмирали) , а побудоване ними приватне майно вартістю десятки та сотні мільйонів грн. ставало власністю облгазів.
І вся ця державна афера розвивалася з порушенням вимог статей 13, 19 и 41 Конституції України, вимог Цивільного Кодексу України, вимог Господарського Кодексу України, вимог Закону України «Про природні монополії», вимог Правил безпеки систем газопостачання України, рішення Конституційного Суду України «у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію» (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) м. Київ Справа N 1-30/2004 11 листопада 2004 року N 16-рп/2004».

Н.Я. Азарова давно надо гнать из Кабинета Министров и судить как Тимошенко.
За что? А за то, что После развала СССР в независимом государстве Украина при газификации населенных пунктов Украины и строительстве поселковых газораспределительных сетей и подводящих газопроводов в населеные пункты у государства Украина по вине КМ Украины почему-то «хронически» не хватало денег.
В селах, в районах, в п.г.т. и районных центрах при СССР, до независимости Украины, были ранее построены газораспределительные сети. Газораспределительные сети строились за коммунальные, государственные средства и средства предприятий. После развала СССР в независимом государстве Украина в населенных пунктах Украины появились газораспределительные сети коммунальной, государственной собственности, собственности предприятий — юридических лиц и газопроводы частной собственности физических и юридических лиц.
21 сентября 1998 Кабинет Министров Украины издал Постановление № 1482 «О передаче объектов права государственной и коммунальной собственности» и утвердил этим постановлением «Положение о передаче объектов права государственной собственности». Но почему Кабинет Министров Украины забыл выдать постановление «О передаче объектов частной собственности и государственной компенсации частной собственности» и не утвердил этого постановления «Положение о передаче объектов права частной собственности».
23 февраля 2011 Кабинет Министров Украины издал Постановление № 145 «Некоторые вопросы безвозмездной передачи основных средств» и подписал это постановление премьер-министр Украины Н.Я. Азаров, забыв опять выдать постановление КМ Украины «Некоторые вопросы безвозмездной передачи основных частных средств».
После развала СССР в независимом государстве Украина с целью показной газификации населению сел, райцентров и п.г.т. был придуман такой вот украинский лохотрон выкачки с населения средств и присвоение акционерными обществами Облгаз частного имущества населения —
— У государства Украина никогда нет и никогда не будет средств на строительство газовых сетей среднего и низкого давления в населенных пунктах.
— В облгазов и в НАК «Нафтогаз Украины» также никогда нет и никогда не будет средств на строительство газовых сетей среднего и низкого давления в населенных пунктах.
— Сельское население, которое хочет получать газ, должно объединиться в общественные объединения, либо в ООО, либо в кооперативы.
— Эти уличные, квартальные или поселковые общественные объединения, ООО и кооперативы должны были регистрироваться в поселковых (именно лучший вариант) или, как исключение, в районных исполнительных комитетах.
— Эти уличные, квартальные или поселковые общественные объединения, ООО и кооперативы должны были открывать банковские счета.
— Председатели и бухгалтеры этих общественных объединений, ООО и кооперативов почему-то должны были работали только на общественных началах без подписания ими имущественных договоров с общественными объединениями, ООО или кооперативом.
— Население должно было сдать свои кровные средства на банковский счет или отдать наличные голове или бухгалтеру в размере, определенном решением председателя или решением правления общественного объединения, ООО или кооператива.
— На сданы людьми средства общественные объединения, ООО, кооперативы должны были заказать и оплатить в проектных институтах почему-то не генеральные, а рабочие проекты.
— Для разработки этих рабочих проектов газификации населенных пунктов общественные объединения, ООО, кооперативы должны были получить технические требования от облгазов.
— Облгазы выдавали соответствующие технические требования, в которых помимо чисто технических требований незаконно вписывали имущественные требования — общественные объединения, ООО, кооперативы, после окончания строительства за свои средства газораспределительных сетей, должны были «безвозмездно» передать построенные сети на баланс Облгаза — монополисту в эксплуатации и обслуживании газораспределительных сетей.
— После получения проектных организаций рабочих проектов общественные объединения, ООО, кооперативы должны были заключить договоры на выполнение монтажных работ со специализированными предприятиями и договоры на приобретение необходимых материалов с торговыми организациями. При этом Облгазы указывали общественным объединениям, ООО, кооперативам с кем нужно заключать договоры, а с кем категорически не нужно заключать договоры. Как следствие — фактическая стоимость договоров на строительство значительно превышала сметную проектную стоимость строительства. Да и материалы покупались некачественные и завышенным ценам, также преувеличивали сметную проектную стоимость материалов. Вся эта разница между сметными ценами и реальными оплатами бременем ложилась на кошельки людей, за счет которых выполнялось строительство.
— При создании общественных объединений, ООО, кооперативов почему-то никто не требовал от людей заявлений о вступлении в объединения, ООО, кооперативов.Никто не принимал людей в объединение, ООО, кооперативы, не оформлял протоколы собраний объединений, ООО, кооперативов о приеме людей в члены объединений, ООО, кооперативов и не выдавал людям удостоверений членов объединений, ООО, кооперативов.
— После окончания строительства ввод газораспределительных сетей выполнялся с грубым нарушением требований Правил безопасности систем газоснабжения Украины и требований СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение» без создания приемных комиссий и оформление актов приемки законченно строительством объекта системы газоснабжения ПРИЛОЖЕНИЕ 9 к СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
— После окончания строительства ни одно объединение, ООО, кооператив не оформляло бухгалтерские акты формы ОС-1А — ввод в эксплуатацию построенных основных средств и признание этих построенных газораспределительных сетей активами объединение, ООО, кооператива.
— Все главы объединений, ООО, кооперативов должны оформить и оформляли протоколы советов объединений, ООО, кооперативов о безвозмездной передаче построенных газопроводов в Облгазы.
— Все председатели сельских советов должны были оформить и оформляли решения сельских советов о бесплатной передаче построенных за средства людей газопроводов в Облгазы.
— Все главы объединений, ООО, кооперативов и председатели сельских советов тайно вместе с рабочими филиалов облгазов оформляли акты приемки-передачи ОС-1 как акты ввода в эксплуатацию газопроводов. главы объединений, ООО, кооперативов и председатели сельских советов подписывали эти акты, подтверждали свои подписи печатями. Эти акты приема-передачи утверждали в большинстве начальники филиалов облгазов. Но согласно действующему законодательству Украины — ст .. 80 ГК Украины — филиал не является юридическим лицом. Поэтому все эти акты приема-передачи газопроводов от объединений, ООО, кооперативов и сельских советов на баланс филиалов облгазов — не законный и фальшивый.
— После противозаконной «передачи на баланс» филиалам облгазов частного имущества объединений, ООО, кооперативов, все эти объединения, ООО, кооперативы обращали свою деятельность (тихо умирали), а построенное ими личное имущество стоимостью десятки и сотни миллионов грн. становилось собственностью облгазов.
—
— НАК «Нафтогаз Україна» по вказівці від прем’єр-міністра України Н.Я. Азарова в листопаді 2011 року начебто проводить інвентаризацію основних засобів у себе і находить трубопроводі, побудовані за кошти населення приватне майно і украдені через Облгази у населення начебто шляхом безоплатної передачі для експлуатації.
— Після відображення в інвентаризаційних актах НАК «Нафтогаз України» украдені через Облгази у населення приватних газорозподільних мереж.
— НАК «Нафтогаз України» направляє в Фонд Державного майна України інформацію про начебто «виявлені в ході інвентаризації» газорозподільні мережі, побудовані за кошті населення і які є приватнім майном громадян України.
— Фонд Державного майна України злочинно, з порушенням вимог Конституції України, ЦК, ГК України, цілого ряду Законів України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вимог діючих законодавчих актів, рішення Конституційного Суду України (справа про захист права власності… справа № 1-30/2004 від 11 листопада 2003 року № 16-рп/2004), ратифицированных Верховной Радой Украины международных договоров вносит в государственный реестр газораспределительные сети, построенные за средства населення и которые являються частной собственностью громадян України как «окреме державне майно».

Для нас вы все быдло, дерьмо, папуасы,
Зачем папуасам земные запасы?
Вы слышите, свиньи, мы стали богаты,
Мы скоро отнимем у вас ваши хаты.
Дадим казино, сигареты, секс-фильмы.
Курите и пейте, рожайте дебильных.
Больные, уроды для нас не опасны —
Мы их уничтожим поддельным лекарством.
Вы все постепенно умрете бомжами,
И долю такую вы выбрали сами.
И ваша земля нам нужна без народа.
Мы вас похороним в любую погоду.
Так будьте «здоровы», «живите богато»,
Насколько позволит вам ваша зарплата.
А если зарплата вам жить не позволит —
Так вешайтесь, быдло, — никто не неволит

Бедное государство Украина, бедный Фонд государственного имущества Украины, бедная НАК «Нафтогаз Украина» и бедное ОАО «Запорожгаз» отказалось газифицировать село Благовещенку Камянско-Днепровского района Запорожской области по причине хронического отсутствия у них необходимых для газификации денег.
560 жителей села создали в 2004 году обслуживающий кооператив «Надія».
Кооператив «Надія» за счет паевых вносов членов кооператива в размере 3690000 грн. оплатил проект, закупил необходимые материалы, нанял подрядные организации и до 2007 года построил и ввел в эксплуатацию 36,8 км газораспределительных сетей в селе Благовещенка Камянско-Днепровского района Запорожской области.

Согласно всех международных законов, договоров и терминов Обслуживающий кооператив «Надежда» выступил инвенстиром в развитие газотранспортных сетей бедной Украины. А в замен вместо компенсации средств и защиты частной собственности кооператива воровская держав Украина украла кровные средства и частное имущество граждан Украины. (см. статью 13 Договір до Енергетичної Хартії, ратифікованого Законом N 89/98-ВР від 06.02.98).
ОАО «Запорожгаз», игнорируя требования статей 13, 19 и 41 Конституции Украины, требований Гражданского Кодекса Украины, требований Хозяйственного кодекса Украины, требований части первой статти 10 закона Украины «Про природні монополії», требования правил безопасности систем газоснабжения Украины, игнорируя решение Конституционного Суда Украины «у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію» (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) м. Київ Справа N 1-30/2004 11 листопада 2004 року N 16-рп/2004», без заключения соответствующего договора с обслуживающим кооперативом «Надія» на передачу на баланс с 2007 года по настоящее время лишили обслуживающий кооператив «Надія» права владения, права пользования и права распоряжения частным имуществом – 36,8 км газораспределительных сетей в селе Благовещенка Камянско-Днепровского района Запорожской области стоимостью 3690000 грн. (по состоянию на 2007 год).
После длительного периода судебных и гражданских противостояний, ПАО «Запорожгаз» заявило, что оно не забирало у кооператива права на имущества, а вышеназванные трубопроводы взяло как балансодержатель и лицензиат только на баланс для обслуживания и содержания согласно требований действующего законодательства Украины. Однако ПАО «Запорожгаз» отказывается вступать с кооперативом в договорные отношения.
Казалось бы имущественные права кооператива восторжествовали, однако в действие вступили более сильные монополисты – Фонд Державного майна України та НАК «Нафтогаз України», которые частную собственность кооператива — 36,8 км газораспределительных сетей в селе Благовещенка Камянско-Днепровского района Запорожской области стоимостью 3690000 грн. внесли в государственный реестр как «окреме державне майно».
Фактически Фонд Державного майна України и НАК «Нафтогаз України» экспроприировали (а по простому – украли) у обслуживающего кооператива «Надія» частную собственность кооператива — 36,8 км газораспределительных сетей в селе Благовещенка Камянско-Днепровского района Запорожской области стоимостью 3690000 грн.

Договір

  до
Енергетичної Хартії та Заключний акт до неї

( Договір ратифіковано Законом N 89/98-ВР від 06.02.98 ) (
Додатково див. Поправкувід
24.04.98 )

Преамбула

Договірні Сторони
цього Договору;

беручи до уваги Паризьку Хартію для Нової Європи,
підписану 21 листопада 1990 року;

беручи до уваги Європейську Енергетичну Хартію,
прийняту в Заключному Документі Гаазької Конференції по Європейській
Енергетичній Хартії, підписану в Гаазі 17 грудня 1991 р.;

нагадуючи, що всі
сторони, які підписали Заключний Документ Гаазької Конференції, зобов’язалися
дотримуватись цілей і принципів Європейської Енергетичної Хартії і здійснювати
та розширювати їхнє співробітництво якомога скоріше шляхом сумлінних
переговорів з метою вироблення Договору до Енергетичної Хартії і Протоколів і бажаючи, щоб зобов’язання, які
містяться у зазначеній Хартії, набули надійну основу у вигляді юридично
зобов’язуючого міжнародного документа;

бажаючи також
встановити структурні рамки, потрібні для здійснення принципів, проголошених в
Європейській Енергетичній Хартії;

бажаючи втілити
основну ідею ініціативи щодо Європейської Енергетичної Хартії, яка має стати
каталізатором економічного зростання, за допомогою заходів по лібералізації
капіталовкладень і торгівлі в енергетиці;

стверджуючи, що
Договірні Сторони надають виняткового значення ефективному здійсненню
національного режиму в повному обсязі, а також режиму найбільш сприятливої
нації, і що ці зобов’язання будуть застосовуватися щодо здійснення
капіталовкладень відповідно до додаткового договору;

беручи до уваги
завдання послідовної лібералізації міжнародної торгівлі і принцип недопущення
дискримінації в міжнародній торгівлі, як вони сформульовані в Генеральній Угоді щодо тарифів і
торгівлі і зв’язаних з нею документах і як вони іншим чином передбачені в
цьому Договорі;

сповнені рішучості
послідовно усувати технічні, адміністративні та інші перешкоди у торгівлі
енергетичними матеріалами і продуктами і зв’язаним з ним обладнанням,
технологіями і послугами;

очікуючи евентуального
членства в Генеральній Угоді
щодо тарифів і торгівлі тих Договірних Сторін, які не є нині її сторонами,
і прагнучи передбачити тимчасові торговельні домовленості, які допоможуть цим
Договірним Сторонам і не перешкоджатимуть їхній підготовці до такого членства;

враховуючи права і
зобов’язання тих Договірних Сторін, що є також сторонами Генеральної Угоди щодо тарифів і
торгівлі і зв’язаних з ними документів;

беручи до уваги
правила конкуренції щодо злиття компаній, монополій, антиконкурентної практики
і зловживання домінуючим становищем на ринку;

беручи до уваги
також Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, Керівні принципи експорту ядерних
матеріалів та інші міжнародні зобов’язання чи розуміння, зв’язані з ядерним
нерозповсюдженням, визнаючи необхідність у найбільш ефективному розвідуванні,
виробництві, перетворенні, зберіганні, транспортуванні, розподілі і
використанні енергії;

нагадуючи про Рамкову Конвенцію ООН про зміну
клімату, Конвенцію про
транскордонне забруднення повітря на далекі відстані та протоколи до неї, а
також про інші міжнародні угоди щодо навколишнього середовища з пов’язаними з
енергією аспектами; та

визнаючи зростаючу
нагальність заходів щодо охорони навколишнього середовища, включаючи виведення
з експлуатації енергетичних установок і видалення відходів, а також погоджених
на міжнародному рівні цілей і критеріїв для цієї мети;

домовилися про
таке:

Стаття 1

Визначення

У цьому Договорі:

(1)
«Хартія» означає Європейську Енергетичну Хартію, прийняту в
Заключному Документі Гаазької Конференції по Європейській Енергетичній Хартії,
підписаному в Гаазі 17 грудня 1991 року; підписання Заключного Документа
розглядається як підписання Хартії.

(2)
«Договірна Сторона» означає державу або організацію регіональної
економічної інтеграції, які погодилися бути зв’язаними цим Договором і для яких
Договір є чинним.

(3)
«Організація регіональної економічної інтеграції» означає засновану
державами організацію, якій вони передали компетенцію з певних питань, ряд яких
регулюється цим Договором, включаючи повноваження приймати обов’язкові для них
рішення з цих питань.

(4)
«Енергетичні матеріали і продукти», на основі Гармонізованої системи
Ради Митного співробітництва і Комбінованої номенклатури Європейських
Співтовариств, означає позиції, включені в Додаток ЕМ.

(5)
«Господарська діяльність в енергетичному секторі» означає
господарську діяльність щодо розвідування, видобутку, переробки, виробництва,
зберігання, транспортування по суші, передачі, розподілу, торгівлі, збуту чи
продажу енергетичних матеріалів і продуктів, за винятком тих, що включені у
Додаток N 1, або щодо розподілу тепла між множинними об’єктами.

(6)
«Капіталовкладення» означає всі види активів, що є власністю
інвестора або прямо чи посередньо контролюються ним, і включає:

(а) реальну і
невідчутну, а також рухому і нерухому власність і будь-які майнові права, такі
як оренда, заставні, право утримання іпотеки та іншої застави;

(b) компанію або
ділове підприємство, або акції, внески чи інші форми участі в акціонерному
капіталі компанії або ділового підприємства, а також облігації та інші боргові
зобов’язання компанії чи ділового підприємства;

(c) права вимоги з
коштів і права вимоги по виконанню згідно з контрактом, що має економічну
цінність і зв’язаний з капіталовкладенням;

(d) інтелектуальну
власність;

(е) доходи;

(f) будь-яке
право, надане відповідно до закону або за контрактом або в силу будь-яких
ліцензій і дозволів, виданих згідно із законом, здійснювати будь-яку
господарську діяльність в енергетичному секторі.

Зміна форми, в
якій інвестуються активи, не впливає на їхній характер як капіталовкладень, і
термін «капіталовкладення» включає в себе всі капіталовкладення,
незалежно від того, чи існували вони до чи здійснені після пізнішої з дат
набрання чинності цим Договором для Договірної Сторони інвестора, який здійснює
капіталовкладення, і для Договірної Сторони, на території якої здійснене
капіталовкладення (далі — «дата набрання чинності»), за умови, що
Договір застосовується лише до питань, що зачіпають такі капіталовкладення
після дати набрання чинності.

«Капіталовкладення»
відноситься до будь-якого капіталовкладення, зв’язаного з господарською
діяльністю в енергетичному секторі, а також до капіталовкладень або класів
капіталовкладень, які позначені Договірною Стороною на її території як
«проекти ефективності відповідно до Хартії» і про які таким чином
повідомлений Секретаріат.

(7)
«Інвестор» означає:

(а) щодо
Договірної Сторони:

(і) фізичну особу,
яка має громадянство або підданство цієї Договірної Сторони або особу, яка
постійно проживає в ній відповідно до її застосовного законодавства;

(іі) компанію чи
іншу організацію, засновану відповідно до законодавства, застосовного у цій
Договірній Стороні;

(b) щодо
«третьої держави» — фізичну особу, компанію або іншу організацію, яка
відповідає, mutatis mutandis, умовам, передбаченим в підпункті (а) для
Договірної Сторони.

(8)
«Здійснювати капіталовкладення» або «здійснення
капіталовкладень» означає здійснення нових капіталовкладень, придбання
всіх або частини існуючих капіталовкладень або поширення на інші галузі
інвестиційної діяльності.

(9)
«Доходи» означає суми, одержувані від капіталовкладення або зв’язані
з ним, незалежно від форми, в якій вони сплачуються, включаючи прибуток,
дивіденди, відсотки, доходи від приросту капітальної вартості, виплату роялті,
винагороди за керування, технічне сприяння чи інші винагороди або платежі
натурою.

(10)
«Територія» означає щодо держави, яка є Договірною Стороною:

(а) територію, що
знаходиться під її суверенітетом, при розумінні, що ця територія включає сушу,
внутрішні води і територіальне море; і

(b) залежно від і
відповідно до міжнародного морського права: море, морське дно та його надра, по
відношенню до яких ця Договірна Сторона здійснює суверенні права і юрисдикцію.

Щодо організації
регіональної економічної інтеграції, яка є Договірною Стороною,
«територія» означає територію держав-членів такої організації, згідно
з пропозиціями, що містяться в угоді про заснування цієї організації.

(11) (а)
«ГАТТ» означає «ГАТТ
1947 р.» або «ГАТТ 1994 р.», або обидва, у тих випадках,
коли обидва застосовні.

(b) «ГАТТ
1947 р.» означає Генеральну
Угоду по тарифах і торгівлі, датовану 30 жовтня 1947 року, що додається до
Заключного Акта, прийнятого під час завершення Другої сесії Підготовчого
Комітету Конференції Організації Об’єднаних Націй щодо торгівлі і зайнятості,
як вона була згодом уточнена, поправлена або змінена.

(с) «ГАТТ
1994 р.» означає Генеральну Угоду по тарифах і торгівлі, як вона визначена
в Додатку 1А Угоди, яка засновує Всесвітню торговельну організацію, як вона
була згодом уточнена, поправлена або змінена. Сторона Угоди, яка засновує
Всесвітню торговельну організацію, розглядається як сторона ГАТТ 1994 р.

(d)
«Пов’язані з нею документи» означає, відповідно:

(і) угоди,
домовленості або інші юридичні документи, включаючи рішення, декларації і
розуміння, укладені під егідою ГАТТ 1947 р., як вони були згодом уточнені,
поправлені чи змінені;

або

(іі) Угода, яка
засновує Всесвітню торговельну організацію, включаючи її Додаток 1 (крім ГАТТ
1994 р.), її Додатки 2, 3 і 4, а також рішення, декларації і розуміння, що
відносяться до неї, як вони були згодом уточнені, поправлені або змінені.

(12)
«Інтелектуальна власність» включає авторські і суміжні права, товарні
знаки, географічні вказівки, промислові креслення, патенти, проекти топології
інтегральних схем і охорону необнародуваної інформації.

(13) (а)
«Протокол до Енергетичної Хартії» або «Протокол» означає
договір, переговори з якого санкціоновані і текст якого прийнятий Конференцією
щодо Хартії, в який вступають дві або більше Договірні Сторони з метою
поновлення, доповнення, розширення чи розвитку положень цього Договору щодо
будь-якого конкретного сектора або виду діяльності в межах дії цього Договору
чи галузей співробітництва відповідно до Розділу III Хартії.

(b)
«Декларація до Енергетичної Хартії» або «Декларація»
означає незобов’язуючий документ, переговори з якого санкціоновані і текст
якого схвалений Конференцією щодо Хартії, в який вступають дві або більше
Договірні Сторони з метою поновлення або доповнення положень цього Договору.

(14) «Вільно
конвертована валюта» означає валюту, яка широко обмінюється на міжнародних
валютних ринках і широко використовується в міжнародних правочинах.

Стаття 2

Мета Договору

Цей Договір
установлює юридичні рамки з метою сприяння довготерміновому співробітництву в
галузі енергетики на основі взаємодоповнювання і взаємної вигоди, відповідно до
цілей і принципів Хартії.

Стаття 10

Заохочення, захист
і режим капіталовкладень

(1) Кожна
Договірна Сторона, відповідно до положень цього Договору, заохочує і утворює
стабільні, рівноправні, сприятливі і гласні умови для інвесторів інших
Договірних Сторін з метою здійснення капіталовкладень на її території. Такі
умови включають зобов’язання надавати у будь-який час щодо капіталовкладень
інвесторів інших Договірних Сторін справедливий і рівний режим. Таким
капіталовкладенням також забезпечуються максимально постійний захист і безпека,
і ніяка Договірна Сторона не повинна яким-небудь чином перешкоджати
невиправданими чи дискримінаційними заходами управлінню, підтриманню,
користуванню, володінню або розпорядженню ними. Ні в якому разі щодо таких
капіталовкладень не повинен надаватися режим, менш сприятливий, ніж цього
вимагає міжнародне право, включаючи зобов’язання за договором. Кожна Договірна
Сторона дотримується будь-яких зобов’язань, які вона прийняла щодо інвестора чи
капіталовкладення інвестора будь-якої іншої Договірної Сторони.

(2) Кожна
Договірна Сторона прагне надавати інвесторам інших Договірних Сторін, в тому,
що стосується здійснення капіталовкладень на її території, режим, викладений в
пункті (3).

(3) Для цілей цієї
статті, «режим» означає надаваний Договірною Стороною режим, не менш
сприятливий у порівнянні з тим, який вона надає своїм власним інвесторам чи
інвесторам будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої третьої держави,
залежно від того, що є найбільш сприятливим.

(4) Додатковий
Договір зобов’яже, відповідно до сформульованих у ньому умов, кожну сторону,
яка бере в ньому участь, надавати інвесторам інших сторін, щодо здійснення
капіталовкладень на її території, режим, викладений в пункті (3). Цей Договір
буде відкритий для підписання державами і організаціями регіональної
економічної інтеграції, які підписали цей Договір чи приєдналися до нього.
Переговори з додаткового договору розпочнуться не пізніше 1 січня 1995 року з
метою його завершення до 1 січня 1998 року.

(5) Кожна
Договірна Сторона, щодо здійснення капіталовкладень на її території, прагне:

(а) обмежувати до
мінімуму винятки з режиму, викладеного в пункті (3);

(b) послідовно
усувати існуючі обмеження, які впливають на інвесторів інших Договірних Сторін.

(6) (а) Договірна
Сторона може, щодо здійснення капіталовкладень на її території, в будь-який час
добровільно оголосити Конференції по Хартії, за допомогою Секретаріату, про
свій намір не вводити нових вилучень з режиму, викладеного в пункті (3).

(b) Більше того,
Договірна Сторона може, в будь-який час, взяти на себе добровільне зобов’язання
надавати інвесторам інших Договірних Сторін, щодо здійснення капіталовкладень у
деякі або у всі види господарської діяльності в енергетичному секторі на її
території, режим, викладений в пункті (3). Про такі зобов’язання сповіщається
Секретаріат, і вони перелічуються у Додатку VC і є обов’язковими відповідно до
цього Договору.

(7) Кожна
Договірна Сторона надає на своїй території щодо капіталовкладень інвесторів
інших Договірних Сторін, а також зв’язаної з цим діяльності, включаючи
управління, підтримання, користування, володіння або розпорядження, режим не
менш сприятливий ніж той, який вона надає капіталовкладенням своїх власних
інвесторів або інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої
третьої держави, а також щодо їхньої пов’язаної з цим діяльності, включаючи
управління, підтримання, користування, володіння чи розпорядження, залежно від
того, що є найбільш сприятливим.

(8) Модальності
застосування пункту (7) щодо програм, у яких Договірна Сторона надає субсидії
або інші види фінансової допомоги чи укладають контракти на дослідження та
розробки в галузі енергетичної технології, резервуються для додаткового
договору, згаданого в пункті (4). Кожна Договірна Сторона, за допомогою
Секретаріату, інформує Конференцію по Хартії про модальності, які вона
застосовує до програм, згаданих у цьому пункті.

(9) Кожна держава
чи організація регіональної економічної інтеграції, які підпишуть цей Договір
або приєднаються до нього, подає до Секретаріату, на дату свого підписання
Договору або здачі на зберігання свого акта про приєднання, повідомлення із
стислим викладом всіх законів, нормативних актів або інших заходів, які мають
відношення до:

(а) вилучень з пункту
(2); або

(b) програм,
згаданих в пункті (8).

Договірна Сторона
поновлює свої повідомлення, негайно сповіщаючи Секретаріат про зміни.
Конференція по Хартії періодично розглядає ці повідомлення.

Щодо підпункту
(а), повідомлення може включати вказівки на частини енергетичного сектора, в
яких Договірна Сторона надає інвесторам інших Договірних Сторін режим,
викладений в пункті (3).

Щодо підпункту (b)
на оглядах Конференції по Хартії може розглядатися вплив таких програм на
конкуренцію і капіталовкладення.

(10) Незважаючи на
будь-яке інше положення цієї статті, викладений в пунктах (3) і (7) режим не
повинен застосовуватись щодо охорони інтелектуальної власності; замість цього
надається режим, як він визначений у відповідних положеннях застосовних
міжнародних угод з охорони прав інтелектуальної власності, сторонами яких є
відповідні Договірні Сторони.

(11) Для цілей
статті 26 вживання Договірною Стороною зв’язаних з торгівлею інвестиційних
заходів, як вони викладені в статті 5 (1) і (2), до капіталовкладення інвестора
іншої Договірної Сторони, яке існує на момент такого застосування,
розглядається, відповідно до статті 5 (3) і (4), як порушення зобов’язання
першої Договірної Сторони згідно з цією Частиною.

(12) Кожна
Договірна Сторона забезпечує, щоб її національне законодавство надавало
ефективні засоби для обстоювання позовів і примусового здійснення прав щодо
капіталовкладень, інвестиційних угод, а також інвестиційних дозволів.

Стаття 12

Відшкодування
збитків

(1) За винятком
тих випадків, коли застосовується стаття 13, інвестору будь-якої Договірної
Сторони, який зазнає збитків щодо будь-якого капіталовкладення на території
іншої Договірної Сторони внаслідок війни або іншого збройного конфлікту,
введення надзвичайного стану, громадських заворушень або інших подібних подій
на цій території, надається цією останньою Договірною Стороною, щодо
відновлення майна, відшкодування, компенсації або інших видів урегулювання,
режим, найсприятливіший з тих, котрі ця Договірна Сторона надає будь-якому
іншому інвестору, будь-то власний інвестор, інвестор будь-якої іншої Договірної
Сторони чи інвестор будь-якої третьої держави.

(2) Без шкоди для
пункту (1), інвестору Договірної Сторони, який в будь-якій із ситуацій,
згаданих у зазначеному пункті, зазнає шкоди на території іншої Договірної
Сторони внаслідок

(а) реквізиції
його капіталовкладення або його частини збройними силами або властями
останньої; або

(b) знищення його
капіталовкладення або його частини збройними силами чи, властями останньої, яке
не було викликане необхідністю в цій ситуації,

надається
відновлення його прав на майно або відшкодування, яке має бути в будь-якому
випадку швидким, адекватним та ефективним.

Стаття 13

Експропріація

(1)
Капіталовкладення інвесторів Договірної Сторони на території будь-якої Договірної
Сторони не повинні бути націоналізовані, експропрійовані чи піддаватися заходу
чи заходам, які мають аналогічні націоналізації чи експропріації наслідки (далі
іменуються «експропріація»), за винятком випадків, коли така
експропріація здійснюється:

(а) з метою, що
відповідає громадським інтересам;

(b) без
дискримінації;

(с) з дотриманням
належного законного порядку; і

(d) разом з
виплатою швидкої, адекватної та ефективної компенсації.

Така компенсація
відповідає за своїм розміром справедливій ринковій вартості експропрійованого
капіталовкладення на момент, що безпосередньо передував тому, коли про
експропріацію чи наступну експропріацію стало відомо таким чином, що це
вплинуло на вартість капіталовкладення (далі -«дата оцінки»).

Така справедлива
ринкова вартість на прохання інвестора виражається у вільно конвертованій
валюті на основі ринкового обмінного курсу, що існує для цієї валюти на дату
оцінки. Компенсація включає також сплату відсотка за комерційною ставкою, що
встановлюється на ринковій основі, з дати експропріації до дня виплати.

(2) Інвестор, чиї
інтереси зачіпаються, має право, відповідно до законодавства Договірної
Сторони, яка здійснює експропріацію, на негайний розгляд судовим або іншим
компетентним і незалежним органом цієї Договірної Сторони своєї справи, оцінки
вартості його капіталовкладення і виплати компенсації відповідно до принципів,
викладених в пункті (1).

(3) Щоб уникнути
сумнівів, експропріація включає ситуації, коли Договірна Сторона експропріює
активи компанії чи підприємства на своїй території, в яких інвестор будь-якої
іншої Договірної Сторони має капіталовкладення, включаючи володіння акціями.

Я мрію жити в державі, де визнається і гарантується місцеве самоврядування, де визнається і діє принцип верховенства права.

Я мрію жити в державі в якій Конституція має найвищу юридичну силу, в якій чинні міжнародні договори, в якій земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, природні ресурси є об’єктами права власності народу.

Я мрію жити в державі, де кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону, в якій власність не використовується на шкоду людині і суспільству.

Я мрію жити в державі, де де держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки і всі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Я мрію жити в державі, в якій правовий порядок грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, в якій усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах в якій права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, в якій громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Я мрію жити в державі, в якій немає привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, в якій кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, в якій кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Я мрію жити в державі, в якій ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, в якій право приватної власності є непорушним, в якій кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, в якій не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Я мрію жити в державі, в якій кожний громадянин має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, в якій кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, в якій держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, в якій в закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, в якій існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена, в якій держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Я мрію жити в державі, в якій громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Я мрію жити в державі, в якій права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Я мрію жити в державі, в якій кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Я мрію жити в державі, в якій кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції держави та законів держави, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Я мрію жити в державі, де президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Я молю Господа Бога щоб країна моїх мрій мала назву —

УКРАЇНА

http://www.igsu.org.ua/Zaporozhskaja.obl/Kamensko-Dneprovskij.rajon/Blagovescenka.html

Благовещенка (до 1798 г.— Иваненково; до 1867 г.— Благовещенское) — село, центр сельского Совета. Расположена на южном побережье Каховского водохранилища, в 37 км от районного центра. В Благовещенке находится одноименная грузо-пассажирская пристань. Через село проходит автодорога Каменка-Днепровская — Бердянск. Население — 3640 человек. Сельсовету подчинено село Шлях Ильича.

На территории Благовещенки размещена центральная усадьба ордена Трудового Красного Знамени совхоза им. Ленина, за которым закреплено 4244 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 3469 га пахотной земли, из них 2346 га — орошаемой; 523 га — под овощными культурами. Хозяйство специализируется на овощеводстве и производстве молока. На орошаемых землях выращиваются также зерновые и кормовые культуры, подсолнечник. Развиваются мясное животноводство и птицеводство.

В совхозе внедрена цеховая структура управления производством, главенствующее место в которой занимают цехи растениеводства, животноводства, кормопроизводства.

С 1970 г. совхоз носит звание «Хозяйство высокой культуры земледелия». В 1972 г. он был удостоен диплома 2-й степени ВДНХ СССР.

В 1979 г. труженики совхоза на орошаемых землях вырастили и собрали по 44,6 цнт зерновых, в т. ч. по 66 цнт кукурузы в зерне; 360 цнт овощей и 914 цнт кормовой свеклы с гектара. За достигнутые успехи коллективу хозяйства вручено переходящее Красное Знамя ЦК КПСС, Совета Министров СССР, ВЦСПС и ЦК ВЛКСМ. В Благовещенке находятся также хлебоприемное предприятие Запорожского областного управления хлебопродуктов и рыболовецкий участок рыбоколхоза «Прибой».

За самоотверженный труд 164 жителя села награждены орденами и медалями Союза ССР. Звание Героя Социалистического Труда присвоено А. Ф. Пастернак и Е. М. Соляник. Орденов Ленина и Октябрьской Революции удостоен управляющий отделением И. П. Омельчак. Орденом Ленина награждены директор совхоза заслуженный работник сельского хозяйства Украинской ССР Н. А. Кузнецов и бригадир тракторной бригады И. П. Жужа, орденом Октябрьской Революции — бригадир овощеводческой бригады Г. И. Логвиненко; 17 работников отмечены орденом Трудового Красного Знамени.

В сельской средней школе с филиалом районной заочной средней школы — 36 учителей и 568 учеников. Есть дом культуры с залом на 416 мест и три библиотеки с книжным фондом 30 118 экземпляров, музей истории села на общественных началах. Медицинское обслуживание населения осуществляют участковая больница на 25 коек и амбулатория (15 медработников, в т. ч. 4 врача), аптека. При доме животновода действует профилакторий. Имеются хорошо оборудованный стадион, два спортзала, детско-юношеская спортивная школа. Работают детские ясли и сад на 100 мест, 9 магазинов, кафе, дом быта, отделение связи, сберкасса, АТС. Заложен парк на площади 3 га. При школе создан дендропарк.

Пять первичных партийных организаций объединяют 118 коммунистов, четыре комсомольские — 236 членов ВЛКСМ. Первая партийная ячейка возникла в 1923 г., комсомольская — в 1922 году.

Село основано в 1787 г. крепостными крестьянами. В 1886 г. крестьяне потребовали у помещика прирезки земли, пригрозив в случае отказа «прибегнуть к насильственным мерам», однако ничего не добились и были подвергнуты штрафу. В декабре 1905 г. под влиянием революционно настроенных рабочих благовещенские крестьяне приняли решение о захвате и разделе помещичьей земли. Но это выступление было жестоко подавлено силой оружия, а его руководитель А. Микишин казнен через повешение без суда и следствия.

Советская власть установлена в январе 1918 г. В 1921 г. в селе образовалась коммуна им. Блюхера, объединившая 70 проц. крестьян, а спустя год — первая сельскохозяйственная артель «Заря». В период временной оккупации гитлеровцы расстреляли 42 мирных жителя, насильно угнали на каторжные работы в Германию 238 несовершеннолетних юношей и девушек.

На фронтах Великой Отечественной войны защищали Родину 600 благовещенцев, 320 из них погибли, 113 — удостоены орденов и медалей Союза ССР. В честь односельчан, отдавших жизнь в борьбе с фашизмом, воздвигнут памятник. В братской могиле захоронены 373 советских воина 183-го и 189-го гвардейских стрелковых полков 59-й и 61-й гвардейских стрелковых дивизий, павших в тяжелых наступательно-освободительных боях 2 ноября 1943 года.

В селе есть памятник В. И. Ленину.

В окрестностях Благовещенки выявлены остатки стоянки эпохи позднего палеолита (более 15 тыс. лет тому назад), исследованы поселение и могильник эпохи бронзы (III—II тысячелетия до н. э.). Обнаружено поселение черняховской культуры (II— VI вв. н. э.). Найден также склад амфор середины 1 тысячелетия н. э. На могильнике осевших кочевников раскопано пять погребений V в. н. э., а на древнерусском — 44 погребения. Рядом размещалось большое древнерусское поселение XII—XIV веков.

               ru.wikipedia.org/…/Благовещенка_(Каменско-Днепровский_район)

                                                      Географическое положение
Село Благовещенка находится на левом берегу Каховского водохранилища (Днепр), выше по течению на расстоянии в 1 км расположено село Шлях Ильича, ниже по течению на расстоянии в 1 км расположено село Ивановка. Рядом проходит железная дорога, станция Платформа 20 км в 0,5 км. Вокруг села много ирригационных каналов.
                                                      Происхождение названия
На территории Украины 6 населённых пунктов с названием Благовещенка.
                                                                    История
• В окрестностях села Благовещенка выявлены остатки стоянки эпохи позднего палеолита (более 15 тыс. лет тому назад), исследованы поселение и могильник эпохи бронзы (III—II тысячелетия до н. э.). Обнаружено поселение черняховской культуры (II — VI вв. н. э.). Найден также склад амфор середины 1 тысячелетия н. э. На могильнике осевших кочевников раскопано пять погребений V в. н. э., а на древнерусском — 44 погребения. Рядом размещалось большое древнерусское поселение XII—XIV веков.
• 1774 год — дата основания как село Иваненково.
• В 1798 году переименовано в село Благовещенское.
• В 1804 году переименовано в село Благовещенка.
                                                               Экономика
• Благовещенское хлебоприемное предприятие, ОАО.
• «Благовищенка», сельскохозяйственное ООО.
• Обслуживающий кооператив «Надія»
• 1500 личных дворов с приусадебными участками
                                                            Объекты социальной сферы
• Школа.
• Детский сад.
• Дом культуры.
• Музей истории села.
• Участковая больница (когда-то была, а в настоящее время уничтожена МЗО Украины).
• Оборудованный стадион, два спортзала, детско-юношеская спортивная школа.