Недосконалість законодавчої бази у сфері правовідносин між суб’єктами ринку природного газу призводить до прийняття невірних рішень в частині постачання та користування природним газом, спричиняє виникнення спірних питань між постачальними організаціями та споживачами природного газу, знижує ефективність роботи суб’єктів господарювання, ускладнює державний контроль за дотриманням діючих законодавчих актів.

Постачання та транспортування природного газу споживачам (юридичним особам) здійснюється газопостачальними, газорозподільними та газотранспортними підприємствами нафтогазового комплексу України на підставі діючих нормативно-правових актів, які встановлюють порядок постачання та користування природним газом суб’єктами ринку природного газу.

На даний час у цій сфері нормативно-правового регулювання діє наказ Держкомнафтогазу від 1 листопада 1994 року №355 “Про затвердження Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України” який, з ряду причин, не відповідає нормативно-правовим актам, прийнятим за останні роки.

До цих причин відносяться:

невідповідність термінів та визначень сучасним позначенням;

невідповідність понять обліку природного газу, його якості та вимог до комерційних приладів природного газу Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання;

невідповідність вимог до проектів газоспоживання ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання”;

наявність у вимогах наказу обов’язкового отримання споживачем дозволу на право споживання природного газу, що суперечить умовам ринкової економіки;

невідповідність вимог приєднання споживачів природного газу до газорозподільних мереж Порядку доступу до газотранспортної системи та ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання”;

не відповідають вимогам сучасної нормативно-правової бази визначення взаємовідносин та обов’язків газопостачальних, газотранспортних, газорозподільних підприємствам та споживачів газу.

Невідповідність положень наказу Держкомнафтогазу сучасній нормативно-правовій базі обумовлена тим, що за цей період (з 1994 дотепер) прийнято ряд документів, які по іншому регулюють взаємовідносини між газопостачальними, газотранспортними організаціями та споживачами природного газу. Це Закон України “Про нафту та газ”, Закон України “Про трубопровідний транспорт”, постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1729 “Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом”, наказ “НАК “Нафтогаз України” від 26 березня 2001 р. №79 “Про затвердження Порядку доступу до газотранспортної системи” тощо.

Кожний з цих нормативно-правових документів вирішує частину проблем регулювання взаємовідносин між газопостачальними, газотранспортними, газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу, але не вирішує проблему в комплексі.

Відсутність єдиного документу, вимоги якого доповнюють чинну нормативно-правову базу, справляє негативний вплив на всіх суб’єктів ринку природного газу.